Падпалковнік-2
Падпалковнік дивиться на зорі – улибаїцця
Шось дам думає собі і знов сумує
Хто прийде з туману до падпалковніка
Хто скаже йому, шо он хароший?
Не жаліла судьба палковніка – строгая
Дні і ночі кидало його по уліцам
Улетіть він хотів синім соколом
Но не смог, где ви відеєлі сінєво сокола?
Та й сумує сидить, і бєдствує
Треті сутки не спить і не прокидаїцця
Все вздихає падпалковнік і охає
Так бува аж підскочить зненацька
То і дєло смотріт на зорі он
То і дєло нє скриваєт досади
Моряків послав в атаку
Развєдчиків посадив у засаду
Всі діла подєлав падпалковнік
І сидить і собі отдихає і думає
То бува засіяє на лиці його посмішка
То буває загрустіт аж до ужаса
Коротає падпалковнік врємя…
