Антифашистские хайку.
(Заслуженно в оцтое)
Крик обізяни.
Крик обізяни, леті як воробушек
Јз загаженого гньоздишка,
Что сидишь?
Сміх.
Виключу фанарики в небі у себя
Что толку з них
Коли коні набігли до подвір’я толпой
Смеркає.
Камни.
Хто кинув камні? Что за звєрі?
Глубокою луной би вз’їлись,
Коні.
Риби.
Буває й риби гинуть, і поети
Что нє успєл тогда сказать?
Что в мире лапухи уже взошли
Ј розпустились по дорогам злі лалеки…
Животними зовут іх в пєснях.
Солдатик.
Солдатик борсався у спідньому
Кололося в карманах
Но не успел – накрыло
Закрутыло гайкі по самі ручкі
Он не успел!
Веселилово.
Что случілось тайком?
Статістіка показывает своё
Москва река – своё
А я своё
У каждого свое разнообразие сложилось
А у кого-то некуда – беда.
Но в песне можно всё.
За что?
Что-то мало, и не очень
А могло бы случится или приблизиться
А могло бы и нет
Но никогда не бывает так чтобы сразу и каждый поотдельности.