Дінамо Київ програло:
Батько не вітає синів, кричить на дочок
Мати не накриває на стіл…
Гості остались голодні…
Дінамо Київ програло:
Чоловік не йде кохатись із жінкою
Ходить переживає -
В країні на одну дитину менше
Дінамо Київ програло:
Фанати йдуть недовольні
Перекинули мусорний бак
Підпалили мусор…
Дінамо Київ програло…
Дядьки вийшли на балкон
Курять, голосно матюкаються
Діти навчились… мама недовольна.
Зате іспанські батьки сіли за столи з синами
Іспанські матері і дочки несуть налісники,
Наливають, вітаються, потім йдуть до спальні кохаються
Дітки народжуються, ростуть… падлюки такі…
******************************************
В хаті довго горить світло
За столом сидять люди,
Пють, курять, обсуждають ігру
Жінки поховались по комнатах.
В хаті до ночі не змовкає гамір
Часто уптрєбляється слово «казьол»
Баби – хоч би одна розстроїлась!
Єдина втіха – у москалів та ж сама історія.
Середні твори | 12.12.2009 21:08 | No Comments
“Бем! Бем!” - шоста година!
Треба бігти на зустріч
Треба бігти назустріч сонцю
Назустріч іншим зіркам…
“Гав! Гав!” - загавкав собака
Переплелись сонячники
Зустрілись хлібороби
Бо кожен тягнеться до спорідненого.
Назустріч в сяйві мчать тролейбуси
“Ей, ви теж назустріч сонцю?”
Із вікна виглядує водітєль
Махає рукой і мовчки всміхається.
Дитина нарвала квіти на грядці
Несе мамі
Мама несе начальніку цеха
Начальнік везе любовніку
От така чіхарда собитій в ітогє
Все в світі взаємоповязано
Матроси з морем, море з романтікой
Романтіка з велопрогулянками, а остання з статістікой.
Відстій | 30.10.2009 20:54 | No Comments
Дмітрій Анатолійович: Да.
ВВ: (в трубці дєланий жіночий голос) Ало, ета Антаніна Павлавна званіт…
Дмітрій Анатолійович: Володя, нє гані.
ВВ: (сміється)
Дмітрій Анатолійович: Шо хотів?
ВВ: фігасє, “шо хотів”… Ти з ким базариш?
Дмітрій Анатолійович: Блін задовбав, мене тут з усіх боків обступили рєпартьори, а ти начинаїш…
ВВ: Ладно, не вознікай.. Чьо трубку не брав?
Дмітрій Анатолійович: Вова, блін капєц, ти як маленький, я шо тут оддихаю по-твоїму?
ВВ: нєт, блін, ти там работаїш хоч би ни всрався (сміється)
Дмітрій Анатолійович: Чуїш, тут Саркозі стоїть чуть лі трубку не вириває, каже “прівєт передай”…
ВВ: Та пашол він в жопу… Я на нього обідився. Чуєш, Мєдвєдь…
Read the rest of this entry »
Проза | 30.10.2009 20:41 | No Comments
Владимир: Коля, я тобі казав, ти перегружаїш організм.
Николя: Вова, може не будеш розказувать мені шо я перегружаю, а то я тоже знаю шо ти перегружаїш… моя развєдка тоже без діла не сидить..
Владимир: Нє, підожди, ти по скільки даєш на каждий біцак?
Николя: Вова, ти шо ше будеш мені совєтувать по скільки мені давать на біцак? Може ти ще будеш совєтувать скільки куда у французькому бюджеті виділять?
Владимир: (сміється)
Николя: Нє, так а чо ти начинаїш?
Владимир: Та ладно, успокойся… Давай я в ларьок за бутилкой збігаю, бо й пообідать ні з чим… Давай, мєтнусь, а потім будеш дітям розказувать, шо прєзідєнта Росії в ларьок за бутилкой посилав. Давай, не сци…
Николя: Та не мороч мені голову.. Я тільки прошепчу - мені принесуть нормальний коньяк…
Владимир: Та ладно, ми з тобой такі тєми розрулювали, а ти - шепну.. коньяк.. ти шо зажрався? Ладно, Колька, пора мені, на самальот опаздую (сміється).
Николя: та валі вже, пока.
Владимир: за пока бьють бока (сміється)
Николя: (відвертається до стіни)
Проза | 30.10.2009 20:39 | No Comments
У всего есть своя половинка
У жирафа, и даже у маленькой птички
И даже жопа состоит из двух
Равнозначительных частичек
У корабля есть путь
У сиськи есть вторая сиська
А у меня нет никого
Лишь группа АЦ/ДЦ на диске
Летней ночью после дождя
Казалось бы круто, a нифига
Слоник спит, и спит под забором пьянчуга
А в моей душе мороз и вьюга
У Бреда Пита, и у того есть баба
Поэтому я ненавижу эту сволочь
Кароче, тема в том, что у меня нет бабы
И поэтому меня все бесит.
Класичні твори | 18.07.2009 13:47 | No Comments
Петро прийшов з роботи
Включив магнiтофон
День який чудовий
Судьба подарила йому!
Сьогоднi у колгоспi
Доярку повстрiчав
I за корiвниками
Ii гарячо обнiмав
Але вони рассталiсь
Ще мiсяць не зiйшов
Вони поцiлувалiсь
Й Петро собi пiшов.
Класичні твори | 18.07.2009 13:45 | No Comments
Ясне чоло відкрите, хто це поміж нами?
Володя дивиться з портрєта удівльонними глазами
Мене впірьод гукає закликом величним
В очках і шляпі спогляда на мене в тиші.
Піднесення я відчуваю в серці щире
Коли всміхається Володя тихо й мирно
Соромязливо мружить оченята хитрі
Сльозу я крадькома з обличчя витру.
В моїй уяві він підводить в небо крила.
Рожевими ракетами ранковими здійняті
Палає серце у Володі, як реактор
Радари запускає по команді.
Йому радіють в полі трактористи
І космонавти з космосу йому рукой махають
В Таксі лунає про Володю пісня
Навіть дизайнери Володіні вказівки виполняють.
Співа лелека в полі про Володю
І кротик викопав ходами «Путін»
Вітають люди, коні і другіє
Простого парня, которий бил і будіт.
Середні твори | 18.07.2009 13:43 | No Comments
Я не сяду рядом із гопніком
І із підаром поруч не сяду
Ні з москальом, ні із строїтєльом
Ні з донецькими, ні з міліцією.
Я не сяду рядом з скінами
І із емо теж не бажано
Ні з арабами, ні з бойовиками
Із воєнізірованого угрупування ЕТА
Сів би хіба що з Дженіфер Гарнер
(Дженіфер, мілая Дженіфер!)
(Правда, Дженіфер тоже ж не дура).
Афігєть який я кльовий!
Відстій | 18.07.2009 13:42 | No Comments
Я хотів, щоб ми стояли над обривом
І шоб вітер розвівав нам волоси
Камера снімає нас із вертольота зверху
Ми на фоні моря і закату…
Я тобі шепчу слова кохання
Ти до мене тиснешся, мов кішка
Із авта на задньом плані гра магнітофон
Мєдляк Мєталіки „Налсін Ендс Ментонс”…
Мініатюри | 18.07.2009 13:40 | No Comments
Кричав з балкона
Бив кулаками об стіну
Стріляв з вінтовки в плюшевого зайчика
Стіснявся, мучився, та не здавався
Сидів у позі мислітіля, як Пушкін
Стрибав у вітрі, заглядував у вікна
Біг навстрєчу електричці
Помагав міліції…
Вставав ригать ночью
Виборочно говорив «амінь» на проповіді
Дополняв і ісправляв переводчика
Піддакував на допросі…
Краще завів би бабу
Да таку шоб за душу брало
Купив би машину
Посадив би дерево, построїв дом в лісі
Купив би діван і багато подушок
Поставив би в гостінной з великими вікнами
Дивився би на ліс
Щитав по осєні дітей і долари.
Взимку на лижах, на санках, на клійонках
Гурьбой, весело!
Грать в піратів, не стісняться, шо трохи по-дєцкі
А ввечері пить коньяк і гладить діток по головочкам.
Дружина виглядує з кухні, загадково всміхаючись каже:
«В етам домє я чюствуйу сєбя защіщьоннай»
А в отвєт ліш: «Ну здраствуй, гітаріст «МайКемікалРоменс».
Атвєть: долго лі нам бить щяслівимі?»
Середні твори | 7.11.2008 15:30 | No Comments